Сьогодні, за даними журналу «Інтернет в Україні», понад 20 тисяч дітей нашої країни віком від 5 до 18 років користуються Інтернет-мережею. Але небагато батьків замислюється, з якою інформацією працює дитина, а про засоби самозахисту в мережі Інтернет — і казати годі!
Необізнаність дорослих, безумовно, сприяє тим, хто хоче і знає, як скористатися дитячою довірливістю. Це зовсім просто, бо Всесвітнє павутиння, різноманітні веб-сторінки — саме те місце, де можна уникнути батьківського контролю і відверто обговорити наболіле. Інтернет-хижаки зав'язують контакти з дітьми через чат-розмови (модно і круто!), електронну пошту (хто ж не любить імейлики!), обмін миттєвими повідомленнями (ну як же без Інтернет-меседжу!).
Увагою, розумінням, добротою, порадами, а іноді й подарунками спокусити жертву доволі нескладно. Знайшовши по той бік екрану невидимого друга, підліток (та й дорослий також!) може поскаржитися на свою тяжку долю, при цьому називаючи не тільки імена, а й іншу важливу інформацію — місце роботи, домашню адресу, свої та чужі звички, суми кишенькових грошей, кількість побутової техніки вдома...
Наступний етап — зустріч уже не у віртуальному, а в реальному світі, яка може обернутися найнесподіванішими наслідками. Саме про це — про результати Інтернет-сповідей — українські інет-юзери забувають найчастіше (За матеріалами українських веб-сайтів).
Немає коментарів:
Дописати коментар